Семінар-практикум "Освіта для змін:практичне ресурсозбереження"

 

  ПРОГРАМА

семінару-практикуму

«Освіта для змін:  практичне ресурсозбереження»

Теоретична частина	Практична частина
Вступ.	Практикум «Шукай взаємозв’язки»
Основна частина.
І. Ключові ідеї освіти для сталого розвитку.
ІІ. Ресурсозбереження та цінності: як зробити діяльність особистісно значущою.	Практикум «Прання» Практикум «Доводи» Практикум  «Ціннісні орієнтації» Практикум «Ціннісні орієнтації для дій»
ІІІ. Форми організації діяльності учнів
IV. Проектна діяльність із ресурсозбереження у школі.                Проект та його складові.                Формування команди проекту.                Створення «освітнього шкільного середовища».                Освітні та практичні заходи впровадження ресурсозбереження	Практикум «Задай питання» Практикум «Освітнє шкільне середовище» Практикум «Ярмарок ідей»
Підбиття підсумків.	Анкета «зворотній зв’язок»

Семінар-практикум

«Освіта для змін: практичне ресурсозбереження»

Мета: ознайомлення з практикою впровадження ресурсозбереження у шкільне середовище задля стимулювання розвитку знань, навичок і прихильності учнів ідеям сталого розвитку.

Цільова аудиторія: вчителі природничих дисциплін, керівники гуртків, секцій, еколого-натуралістичного спрямування.

Семінар-практикум є продовженням циклу семінарів із впровадження освіти для сталого розвитку.

Вступ.

Питання ресурсозбереження стають з кожним роком все актуальнішими. Це пов'язано з необхідністю вирішення комплексу екологічних та економічних проблем. Благополуччя людства в майбутньому багато в чому залежить від того, наскільки ефективно використовуються природні ресурси.

До кінця минулого вже століття стало очевидним, що людство в гонці виробництва і надмірного споживання життєвих благ підійшло до своєї «фатальної межі». Зміни планетарного масштабу викликають тривогу людства. Однією з таких проблем є глобальне потепління.

Усвідомлення трагічних наслідків інтенсивного розвитку призвело до ряду історичних подій, ключовим серед яких, безсумнівно, є Всесвітня Конференція ООН в Ріо, (1992), на якій була прийнята концепція сталого розвитку людства, в якій зазначено, що «сталий розвиток» – це такий розвиток, за якого задоволення потреб теперішніх поколінь не має ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби; це розвиток, що базується на збережених і здорових екосистемах, що забезпечує добробут і безпеку людей, створюючи, таким чином, здорову економіку. У концепції визнається, що не можна обмежувати економічне зростання, а, отже, і зростання споживання природних ресурсів та збільшення виробництва енергії. Щоб запобігти негативним наслідки цього зростання для навколишнього середовища, міжнародне співтовариство виробило ряд пріоритетів нової енергетичної політики відповідно до принципів сталого розвитку. Енергетика майбутнього в подальшому своєму розвитку повинна вирішити три основні завдання:

-         завдання економного використання природних ресурсів;

-         завдання ефективного використання енергії (з метою зменшення втрат у процесі її виробництва, передачі та споживання);

-         завдання збільшення використання поновлюваних (альтернативних) енергоресурсів та стимулювання пошуку нових  екологічно безпечних джерел енергії.

Разом з тим кожен з нас може стати активним учасником у впровадження стратегії сталого розвитку через прості дії. Пропоную взяти участь у вправі «Шукай взаємозв’язки».

Вправа «Шукай взаємозв’язки».

Учителям пропонується об’єднатись у чотири групи (відповідно до зображень на картках). Кожна група отримує картки із парами понять. Групам необхідно провести дослідження і шляхом встановлення причинно-наслідкових зв'язків довести взаємозв'язок між парою запропонованих понять. Презентація роботи груп.

Пари понять:

група №1 – «використання господарської сумки – сталий розвиток»;

група № 2 – «роздільний збір сміття – сталий розвиток»;

група № 3 – «використання склянки під час чищення зубів – сталий розвиток»;

група № 4 – «поширення велосипедного руху -  сталий розвиток».

І. Ключові ідеї освіти для сталого розвитку

 Важливе місце в реалізації стратегії сталого розвитку відводиться освіті. Саме освіта покликана підготувати людину до того, щоб вона не тільки була здатна жити в мінливому світі, але і будувала майбутнє своїми руками.

Дійсно, для ефективного здійснення освіти для сталого розвитку необхідно розглядати значно ширше коло проблем; зробити переоцінку шкільного життя з погляду ідей сталого розвитку направлених на формування у дітей навичок ресурсозбереження.

Мета освіти для сталого розвитку допомогти учням розвинути такі знання, уміння і цінності, які дозволять їм приймати індивідуальні та колективні рішення локального і глобального характеру для поліпшення якості життя без загрози для майбутнього планети.

У реалізації освіти для сталого розвитку важливо зрозуміти, які особистісні якості, здібності, знання та вміння знадобляться учням для втілення в життя ресурсозберігаючих технологій задля сталого розвитку.

Серед них можуть бути:

-прийняття загальнолюдських цінностей;

-усвідомлення того, що наш сьогоднішній спосіб життя впливає на життя майбутніх поколінь;

-розуміння взаємозв'язків у навколишньому середовищі;

-розуміння того, що наші дії на місцевому рівні впливають на глобальні процеси;

-вміння аналізувати зміни в навколишньому середовищі і прогнозувати наслідки цих змін;

-вміння застосовувати наявні знання до різноманітних життєвих ситуацій;

-навички співпраці у вирішенні різноманітних проблем;

-здатність до аналітичного, критичного, творчого мислення;

-шанобливе ставлення до різноманітності в природі і суспільстві.

Зміст освіти для сталого розвитку за своєю сутністю є міжпредметним та ціннісно орієнтованим. Серед основних змістових ліній освіти для сталого розвитку можна назвати наступні:

-взаємозв'язки: в суспільстві, економіці і природі; між ними, на локальному та глобальному рівнях;

-громадянство, права і відповідальність;

-потреба і права майбутніх поколінь;

-різноманітність: культурна, соціальна і біологічна;

-якість життя, рівноправність і соціальна справедливість;

-майбутнє: прогнозоване і непередбачуване;

-«стійкі» зміни: розвиток в рамках несучої здатності екосистем (скорочення до мінімуму споживання невідновлюваних ресурсів і дбайливе використання поновлюваних).

ІІ. Ресурсозбереження та цінності: як зробити діяльність особистісно значущою.

Що ж таке ресурсозбереження? Ресурсозбереження — це виробництво і реалізація продуктів з мінімальною витратою речовин та енергії на всіх етапах виробничого циклу (від видобутку до реалізації) і з найменшою дією на людину і природне середовище. В це поняття включають ощадливе використання природних ресурсів і мінімізацію порушень природних умов.

Намагаючись розвинути в учнів дбайливе ставлення до природних ресурсів, ми намагаємося вплинути на зміну їх поведінки. Самим поширеним способом, за допомогою якого намагаються вирішити це завдання, є формування системи знань у певній області. Те, що цього явно недостатньо, наочно демонструє ситуація з курцями: багато з них зможуть досить докладно розповісти вам про вплив куріння на здоров'я людини і при цьому продовжують курити. Що ж впливає на поведінку людини? На що ж потрібно впливати, щоб домогтися успіху? Наша відповідь: цінності. Саме вони визначають, якою буде поведінка людини по відношенню до чого-небудь. Так, курці знають, що куріння шкодить здоров'ю, але власне здоров'я для них, як правило, далеко не головна цінність.

Наступне питання, яке обов'язково виникає, а яку ж систему цінностей потрібно формувати, щоб домогтися «ресурсозберігаючої поведінки»? «Сформувати» які-небудь цінності в учнів не можливо. По-перше, учень є вже досить самоцінною особистістю, щоб самому визначити свою систему цінностей. Ми ж можемо створити умови для її позитивного розвитку.  По друге, школа є важливим, але не єдиним джерелом, що орієнтує учня на той чи інший набір цінностей. Існує ще сім'я, компанія, MTV і багато іншого, що  досить часто вказує на протилежні цінності. Тому учень може «підлаштуватися» під диктовану школою поведінку, але, залишаючись на одинці, бажаної нам поведінки проявляти не буде.

Відповідь на поставлене питання так поки і не знайдена. Формування системи цінностей та їх зв'язок з поведінкою до сих пір залишається предметом наукових дискусій. Давайте розглянемо запропоновані вченими системи «екологічних цінностей».

Виділяють три основні системи:

1. «Екоцентрична» – носії цієї системи цінностей вважають, що все природне, живе, має самодостатню цінність незалежно від користі його для людини.

2. «Антропоцентрична» система сконцентрована на довгострокових інтересах людства. Цінністю в даному випадку виступає стабільне функціонування природних і змінених людиною екосистем для забезпечення якості життя.

3. «Егоцентрична» система цінностей формується з особистих, короткотермінових потреб людини. Природа в цьому випадку розглядається як засіб підвищення власного добробуту.

Яка ж з цих систем краща? Кожна з зазначених вище груп цінностей може бути використана з метою створення умов для становлення в учнів оптимальної з екологічної точки зору моделі поведінки, в тому числі, по відношенню до природних ресурсів. Для того, щоб продемонструвати це, пропоную взяти участь у вправі «Доводи».

Вправа «Доводи».

Учителям пропонується об’єднатись у чотири групи (відповідно до зображень на картках). Кожна група отримує карку із таблицею, в якій необхідно заповнити колонки із доводами на користь ресурсозбереження людини із різними системами цінностей. Презентація роботи груп. Обмін думками.

  Картка «Доводи»

Доводи, які представила б на користь ресурсозбереження людина з «екоцентричною» системою цінностей	Доводи, які представила б на користь ресурсозбереження людина з «антропоцентричною» системою цінностей	Доводи, які представила б на користь ресурсозбереження людина з «егоцентричною» системою цінностей

Пропоную познайомитись з нашими прикладами доводів.

Доводи, які представила б на користь ресурсозбереження людина з «екоцентричною» системою цінностей	Доводи, які представила б на користь ресурсозбереження людина з «антропоцентричною» системою цінностей	Доводи, які представила б на користь ресурсозбереження людина з «егоцентричною» системою цінностей
зменшує вплив людини на природу	зберігає ресурси для майбутніх поколінь	дозволяє зекономити власні кошти
зберігає біологічне різноманіття	знижує небезпеку глобального потепління	знижує викиди в атмосферу шкідливих для здоров’речовин
зберігає середовище існування живих організмів	підвищує рівень здоров’я	зберігає якість питної води
зберігає якість атмосферного повітря, природних вод та грунтів	знижує небезпеку масової міграції, голоду	сприяє розвитку бізнесу на основі новітніх технологій, «зеленого туризму»

Таким чином, для сприяння становленню «ресурсозберігаючої» поведінки дійсно можна використовувати найрізноманітніші системи цінностей. На більш конкретному рівні педагоги, як правило, мають справу з ціннісними орієнтаціями, що проявляються у відношенні до того чи іншого типу оцінки навколишнього світу та відповідної в ньому поведінки. Для з’ясування ціннісних орієнтацій учнів пропоную взяти участь у вправі «Ціннісні орієнтації».

Вправа «Ціннісні орієнтації».

Учителям пропонується об’єднатись у три групи (відповідно до зображень на картках). Кожна група отримує завдання визначити ціннісні орієнтації дітей різних вікових категорій та записати їх на постері. Презентація роботи груп. Обмін думками.

Вікова категорія:

група № 1 – учні молодшої шкільної ланки (учні 1-4 класів);

група № 2 – учні середньої шкільної ланки (учні 5-8 класів;

група № 3 – учні старшої шкільної ланки (учні 9-11 класів).

Отже, узагальнюючи ваші напрацювання, можна виділити наступні ціннісні орієнтації дітей різних вікових категорій:

-приємне проведення часу, задоволення, відпочинок;

-сім’я, родина;

-високий матеріальний добробут;

-пошук прекрасного, насолода прекрасним;

-допомога і милосердя;

-пізнання нового у світі, природі, людині;

-визнання і пошана людей, похвала;

 -здоров'я;

-рухлива активність;        

-спілкування;

-соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві.

Нагадаємо, що у різних дітей ці орієнтації розташовуються в різному порядку за ступенем особистої важливості.

        Як використовувати ці орієнтації стосовно до ресурсозбереження? Давайте обміняємося думками у вправі «Ціннісні орієнтації для дій».

Вправа «Ціннісні орієнтації для дій».

Учителям пропонується записати на постері у вигляді таблиці по одній ідеї, як можна використовувати ціннісні орієнтації дітей різних вікових категорій для того, щоб залучити їх в діяльність із ресурсозбереження та перетворити у своїх активних прихильників (учителі працюють у тому ж складі, що і в попередній вправі, та використовують напрацьовані групою ціннісні орієнтації дітей  певної вікової категорії дітей). Презентація роботи груп. Обмін думками.

Таблиця

Ціннісні орієнтації	Ідея, як використовувати ціннісні орієнтації для ресурсозбереження
приємне проведення часу, задоволення, відпочинок
сім’я, родина
…………………….
здоров'я

Серед багатьох традиційних для дітей ціннісних орієнтацій знайшлось багато  іншого, що можна використовувати. Пропоную познайомитись з нашими прикладами ідей, які багато в чому співпадають з вашими напрацюваннями.

Ціннісні орієнтації	Ідея, як використовувати ціннісні орієнтації для ресурсозбереження
Приємне проведення часу, задоволення, відпочинок.	Багато учнів із такою орієнтацією будуть брати участь у заходах із ресурсозбереження тільки тому, що вони самі по собі будуть незвичайними для школи, цікавими.
Високий матеріальний добробут.	Працюючи в напрямку ресурсозбереження учні з такою орієнтацією навчаються заощаджувати кошти.
Пошук прекрасного, насолода прекрасним.	Під час заходів потрібно буде виготовляти різні творчі продукти, де можуть реалізуватись діти з такою орієнтацією
Пізнання нового у світі, природі, людині.	Робота із ресурсозбереження передбачає постійне дослідження, пошук нової інформації.
Спілкування.	Можливість активного спілкування з друзями, пошук нових друзів.
Здоров’я.	Заходи дають можливість зрозуміти дітям як конкретні дії в напрямку ресурсозбереження дають можливість дітям позитивно впливати на їх стан здоров’я.
Соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві	Діяльність в такому напрямку дає можливість дітям зрозуміти, що суспільство, яке вчиться економити природні ресурси, дбає не тільки про своє майбутнє, а майбутнє планети в цілому.

Напрацьовані ідеї допоможуть вам знайти найкращі способи використання різних ціннісних орієнтацій ваших учнів.

ІІІ. Форми організації діяльності учнів.

 Як ми вже переконалися на прикладі курців, традиційні методи інформування та «формування системи знань» виявляються малоефективними, якщо треба впливати на поведінку. Які ж методи краще підходять для наших цілей? Наведу приклад. Домогосподарки вважаються однією з найбільш консервативних груп населення. В одному зі своїх експериментів відомий психолог Курт Левін спробував змінити точку зору домогосподарок на використання нових пральних порошків. Одній групі була прочитана переконлива лекція з цього питання, але тільки 3% її учасників надалі скористалися порадами лектора. У іншій групі була проведена дискусія на тему переваг нового порошку, в результаті якої 32% домогосподарок стали застосовувати раніше ігноровані товари.

Багато інших експериментів показують, що методи засновані на спілкування, взаємодії учасників в процесі спілкування, виявляються більш ефективними у напрямку впливу на поведінку людини. Такі методи називаються інтерактивними. Учням важливо пропонувати такі види діяльності, в яких вони беруть активну участь; пояснюють іншим те, що вони зрозуміли самі; займають активну, дослідницьку позицію, усвідомлюють результати занять та інших заходів для групи, колективу та самого себе.

Освіта для стійкого розвитку пов'язана з розвитком особистого досвіду учнів, усвідомленням себе як суб'єкта діяльності щодо поліпшення власного майбутнього. Це демократичний процес, в ході якого дитина разом з педагогом організовують спільну освітню діяльність. Необхідно пам'ятати, що всі види діяльності, запропоновані учням, повинні зачіпати не тільки і не стільки інтелектуальну сферу учнів, а й почуття, емоції, ставлення до навколишнього світу, ціннісні орієнтації. Взаємовідносини, встановлені під час різних заходів у класі, в групі, в школі так само важливі, як і зміст.

Досвід показує, що учні мають свій власний погляд на ефективність навчання. Ось деякі з думок, висловлених ними:                

     Навчання буде ефективним, коли ми:

-можемо пов'язати новий матеріал з попереднім;

-чітко знаємо, що ми повинні робити, і розуміємо, навіщо це потрібно;

-розуміємо, коли і як ми будемо оцінені;

-маємо доступ до необхідних ресурсів;

-маємо можливість для розвитку необхідних нам умінь;

-маємо підтримку з боку педагога;

-працюємо у відповідному для нас темпі;

-зацікавлені в тому, що робимо;

-забезпечені різноманітними видами діяльності;

-можемо оцінити власні успіхи;

-маємо самостійність у роботі.

IV. Проектна діяльність із ресурсозбереження у школі.

Одною з ефективних форм впровадження ідей ресурсозбереження в шкільному середовищі є проектна діяльність. Перш ніж організувати діяльність в рамках проекту, потрібно спробувати уявити досить чітку картину проекту в цілому як все це буде виглядати? Навіщо це потрібно? Хто буде брати участь? До чого це призведе? Які умови, ресурси необхідні? Що робити після закінчення проекту?  Ці питання треба поставити до початку проекту і разом з однодумцями знайти на них відповіді. Отже, розглянемо етапи планування проекту.

Проект – серія видів діяльності, пов'язаних один з одним, які ведуть до досягнення заздалегідь чітко визначених цілей із вирішення проблеми або удосконаленню будь-якої діяльності.

 Для проекту характерні тимчасові рамки, ресурсні рамки, спеціальна організація для здійснення проекту, група, на яку направлено вплив проекту.

Проект, як спосіб організації освітнього процесу, характеризується:

-взаємодією педагогів та учнів між собою і з довкіллям;

-поетапною практичною діяльністю по досягненню намічених цілей;

-можливістю для учнів передбачати результат і планувати свої подальші кроки, проявити здібності, самостійність, реалізувати свої можливості, відчути себе успішним;

-наданням учням різних видів діяльності на їх власний розсуд;

-наявністю конкретного практичного результату для кожного етапу.

 Участь у роботі за проектом дозволяє учням проявити максимальну активність, оскільки інтерес учня породжується усвідомленням корисності для нього самого. 

Будь-який проект складається із:

-проблеми: що ми бачимо сьогодні – теперішнє положення справ;

-мети проекту: бажаний та доведений результат, досягнутий у межах певного строку при заданих умовах реалізації проекту:

-завдань проекту: основні кроки, які необхідно зробити для досягнення мети;

-методів проекту: конкретні заходи, направлені на досягнення мети;

-результатів проекту: підсумок, який буде демонструвати успіх проекту.

Проект має три основні етапи: підготовчий (розповсюдження інформації про проект, формування команди проекту, розробка заходів проекту, пошук ресурсів для реалізації проекту, створення «освітнього шкільного середовища»); основний етап (впровадження освітніх та практичних заході із ресурсозбереження); заключний етап (підведення підсумків, оцінка результативності проекту).

Важливий аспект розробки еколого-освітнього проекту полягає в тому, що значну частину заходів щодо планування та проведення дій здійснюється разом з учнями. З одного боку, це набагато ускладнює процес планування та реалізації, адже крім основних дій за проектом, потрібно буде придумати ті форми роботи, які дозволять зацікавити і залучити учнів власне до процесу планування. З іншого боку, це має багато і позитивних моментів. По-перше, розширюється спектр освітніх результатів, які можна отримати після закінчення проекту. По-друге, зростають можливості для виявлення учнями своїх інтересів і здібностей.

Про що потрібно подумати, розробляючи проект?

Вихідна інформація:

-вирішенню якої проблеми сприятиме ваш проект?

-яка ситуація зараз?

-чи є у вас і ваших колег досвід, який ви зможете використовувати?

Цілі проекту можуть бути сфокусовані на:

-розробці схеми діяльності;

-розвитку відносин і цінностей;

-підвищення інформованості, рівня знань;

-залучення учнів до процесу прийняття рішень;

-залучення учнів до активних дій;

-розвитку навичок;

-поліпшення будь-якого аспекту навколишнього середовища, шкільного життя.

Наскільки завдання раціональні:

-чіткі і короткі;

-вимірні, легкі для оцінки;

-реалістичні, досяжні у відведений термін.

Очікувані результати:

-що ви отримаєте в результаті проекту? У якому вигляді це буде представлено?

-для якої груп людей ці результати будуть значимі?

Критерії оцінки ефективності:

-як ви зможете оцінити, що цілі і завдання досягнуті?

-як оцінити, що проект в цілому був здійснений успішно?

На 70 % успіх реалізації проекту залежить від його команди – педагогів та учнів-активістів, які змогли б зацікавити інших учнів та весь колектив школи. Для цього потрібно, щоб команда учнів чітко представляла те, що вони повинні робити, бути інформованими про проблеми довкілля, про можливість впливу заходів із ресурсозбереження на покращення довкілля, про заходи із енергозбереження тощо. Для цього їм потрібно буде стати однією командою, яку можна сформувати завдяки різним заняттям, вправам, іграм, а також залучати їх до активної участі в плануванні проекту та прийнятті всіх рішень. Важливо провести анкетування учасників команди щодо їх ціннісних орієнтацій для розподілу «ролей» у проекті. Також важливо, щоб учні-активісти були добре обізнані із змістом проекту. Тому головна задача підготовчого етапу проекту – дати поштовх учням до активної діяльності , пробудити інтерес до вивчення питань про природні ресурси і до діяльності по їх збереженню.

Для формування команди використовуються такі вправи: «Політ на Місяць», «Будуємо енергетичну башту», «Політ яйця», «Телефонний зв’язок», «Переправа» тощо.

Для глибшого розуміння командою проблеми економії природних ресурсів,  а також напрямків роботи у проекті, варто проводити спеціальні заняття та вправи. Як приклад пропоную провести вправу «Задай питання!».

Вправа «Задай питання!».

Для проведення вправи необхідно підібрати декілька ілюстрацій формату А4 із природними ресурсами, які використовує людина (вирубування лісу, автомобіль на дорозі, контейнери для збору сміття, екологічні торби, миття посуду тощо). Розрізати ілюстрації на 4-5 частинок. Загальна кількість частинок ілюстрацій повинна відповідати кількості учасників семінару (24 учителі – 6 ілюстрацій розрізаних по 4 шматки). Всі шматки перемішуються і викладаються на один стіл. Кожен учасник бере шматок ілюстрації. Склавши із шматків картинку, учасники об’єднуються у групу. Кожній групі пропонується впродовж 15 хвилин наклеїти на лист паперу картинку (ілюстрацію), придумати назву та записати якомога більше запитань, які можна задати дивлячись на неї. Ці питання можуть бути пов’язані із використанням ресурсів, їх видобуванням, впливом на навколишнє середовище. Презентація роботи груп. Обговорення напрацювань.

Питання, які виникли відповідно до ілюстрацій, можна об’єднати у декілька груп та визначити основні напрямки роботи в рамках проекту, а також провести спеціальні заняття з учасниками команди для глибшого розуміння питання «ресурсозбереження».

Наступним у підготовчому етапі проекту має бути створення «освітнього шкільного середовища» щодо ресурсозбереження. Для цього можна організувати конкурс плакатів, фотографій, малюнків, стікерів, етикеток з теми ресурсозбереження серед учнів та розмістити їх на всіх інформаційних стендах, біля вікон, на стінах, стільцях, партах, біля вимикачів. Така форма роботи опосередковано буде привертати увагу учнів школи до теми проекту.

  Ще однією із форм створення «освітнього шкільного середовища» є пасивне інформування та анкетування учнів для з’ясування рівня їх знань з питань ресурсозбереження та включення відповідних тем в уроки із різних предметів. Для цього необхідно розташувати у різних куточках школи інформаційні стенди. На стендах розміщується: інформація про проблему нераціонального використання певного природного ресурсу, або речей, предметів, матеріалів, виготовлених із природних ресурсів, вплив на довкілля; альтернативні заходи; кількісні та якісні показники щодо їх економного використання та зменшення негативного впливу на довкілля; задачі на розрахунок щодо економії певного природного ресурсу та заощадження коштів; анкета із питань використання природних ресурсів. Кожен учень школи в будь-який час може підійти до стенду, ознайомитись із його змістом, виконати завдання і вкинути бланк із відповіддю у скриньку, яка буде розташована поруч. Через певний проміжок часу команда проекту разом із учителями оброблюють результати виконаних учнями завдань. Це дасть змогу побачити рівень зацікавленості  учнів у проекті (кількість учнів, що дали відповіді на питання), з’ясувати їх рівень знань, розробити та впровадити інформаційні блоки  в межах різних предметів щодо підвищення рівня знань та активності учнів з даної теми.

Вправа «Освітнє шкільне середовище».

Для проведення вправи у приміщенні розташовуються стенди «Економія води», «Економія енергії», «Економія тепла», «Збереження дерев», «Вторинна переробка», «Велосипедний рух».  Учителям пропонується об’єднатись у групи (відповідно до зображень на картках), послідовно пройти усі «станції» із інформаційними стендами, виконати завдання та дати відповіді на питання анкети. Презентація роботи груп. Обмін думками щодо ефективності такої форми для впровадження «освітнього шкільного середовища» із питань ресурсозбереження. 

Основний етап проекту включає проведення різних освітніх, просвітницьких та практичних заходів. Для цього можна використати різні форми.

Вправа «Ярмарок ідей».

Для визначення дієвих форм набуття учнями навичок практичного ресурсозбереження у шкільному середовищі та побуті, учителям пропонується називати всі можливі форми заходів, які будуть записуватись на постері. Обмін думками. 

Ми бачимо, що насправді існує багато форм для впровадження практичного ресурсозбереження в школі та побуті. Серед них аудит водопостачання та водовідведення, енергетичний аудит, аудит шкільної будівлі, встановлення коробок у класах для збору макулатури, озеленення школи, встановлення велопарковок, встановлення контейнерів для збору батарейок, екскурсія на підприємство із збору та переробки вторинної сировини, встановлення аераторів  на кранах, встановлення відбивних екранів за радіаторами, заміна ламп, пошиття екологічних торб тощо.

Заключний етап проекту передбачає проведення аналізу освітніх результатів проекту (що змінилось у відношенні, поведінці, знаннях учнів, їх соціальних, комунікативних навичках) та кількісних показників збережених природних ресурсів.

Підбиття підсумків.

Отже, для ефективного здійснення освіти для сталого розвитку важливо зробити переоцінку всього шкільного життя з погляду ідей сталого розвитку, спрямованих на формування у дітей навичок ресурсозбереження. Потрібно створити умови для розвитку знань, умінь та мотивацій, які дозволять їм приймати індивідуальні та колективні рішення локального і глобального характеру для поліпшення якості життя без загрози для майбутнього планети. Для цього  необхідно усвідомити, які особистісні цінності, якості, здібності, знання та вміння знадобляться учням для втілення в життя ідей сталого розвитку.

Для підбиття семінару-практикуму «Освіта для змін: практичне ресурсозбереження у школі» пропоную заповнити анкету «Зворотній зв’язок» та висловити побажання організаторам семінару-практикуму.

Анкета «Зворотній зв’язок»

1.Семінар-практикум «Освіта для змін: практичне ресурсозбереження у школі» дав мені можливість:

2. Які аспекти впровадження ресурсозбереження у школі Вам найбільш цікаві?

3. Чи плануєте розробити та реалізувати проект у Вашій школі?

4. Чи потрібна вам у цьому допомога і яка?

5. Чи вважаєте за доцільне проведення семінарів з освіти для сталого розвитку у майбутньому?