Тема досвіду: «Модернізація
екологічної освіти задля сталого розвитку в процесі діяльності Екологічного
центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді».
Проблеми розвитку міст стають сьогодні невід'ємною частиною глобальної стратегії сталого розвитку сучасного суспільства. У вирішенні цих проблем можуть брати участь учні. Від їх компетентності в різних областях діяльності, в тому числі екологічної, залежить можливість подальшого існування цивілізації. Досягнення екологічної компетентності передбачає перехід освітнього процесу на якісно новий рівень, починаючи з постановки нових цілей і завдань, визначення інноваційного змісту, використання сучасних освітніх технологій, розробки нових індикаторів оцінювання результатів. Тому екологічна освіта є складовою освіти для сталого розвитку і має на меті допомогти учням прийняти такі цінності, розвинути такі знання та вміння, які дозволять їм надалі вибирати індивідуальні та колективні рішення локального та глобального характеру для поліпшення якості життя без загрози для майбутнього планети.
Починаючи з 2013 року Куроченко І.І. працює над темою «Модернізація екологічної освіти задля сталого розвитку в процесі діяльності Екологічного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді».
Зміст досвіду відображає активне впровадження в навчальний процес Екологічного центру сучасних педагогічних технологій, що забезпечують цілісний розвиток творчих, інтелектуальних, духовних, соціальних якостей кожного вихованця, необхідних для реалізації ідей сталого розвитку.
Мета досвіду – формування екологічних компетенцій та розвиток соціально-особистісних якостей вихованців, необхідних для втілення ідей сталого розвитку.
Практична реалізація досвіду відбувається під час навчально-виховного процесу у навчальних групах «Екологія Рівного та сталий розвиток», «Соціально-екологічна діяльність» та тренінг-центрі Екологічного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді.Упровадження досвіду спрямоване на: усвідомлення вихованцями і прийняття ними ідеї сталого розвитку; оволодіння знаннями та навичками, необхідними в області моніторингових досліджень навколишнього середовища та соціально-екологічної проектної діяльності; усвідомленні своєї ролі в покращенні майбутнього, тісного взаємозв'язку між природою, економікою і суспільством; виховання цивільної відповідальності за стан навколишнього середовища; формування системи ціннісних орієнтирів; розвиток мотиваційної сфери особистості як фактора підвищення інтересу до вивчення поставлених проблем, активного пошуку рішень.
У навчально-виховному процесі Куроченко І.І. використовує такі педагогічні технології: особистісно-орієнтоване навчання, проблемне навчання, диференційоване навчання, технологія групової навчальної діяльності, розвивальне навчання, технологія навчання як дослідження, технологія формування творчої особистості, проектна та ігрова технології. Це сприє осмисленню вихованцями та систематизації раніше отриманого досвіду і знань, формуванню нових знань і застосування їх на практиці для реалізації ідей сталого розвитку.
В процесі роботи над темою автором було розроблено ряд методичних матеріалів з використанням традиційних та інноваційних педагогічних технологій та впроваджено їх у систему навчально-виховного процесу Екологічного центру ПДМ з метою створення умов для реалізації концепції освіти для сталого розвитку. Така освіта передбачає формування екологічного способу життя вихованців направленого на енерго- та ресурсозбереження й відповідні дії у соціумі через: узагальнення знання з основ екології; формування знань про складові власного регіону; розвиток навичок аналізу та прогнозування екологічних ситуацій; прийняття вихованцями обмежень, які продиктовані законами розвитку біосфери; розвиток дослідницької діяльності; розвиток мотиваційної сфери особистості як фактора підвищення інтересу до вивчення поставлених проблем та активного пошуку рішень; усвідомленні ролі дитини в покращенні майбутнього, тісного взаємозв'язку між природою, економікою і суспільством; виховання цивільної відповідальності за стан навколишнього середовища; розробки заходів щодо раціонального використання природних ресурсів; формування активної громадської позиції; підвищення власного соціального статусу та формування гідної мети.
Для досягнення реалізації поставленої мети в основу навчально-виховного процесу покладено ідеї особистісно-орієнтованого навчання, які забезпечують цілісний розвиток особистості, а саме розвиток творчих, інтелектуальних, духовних, соціальних якостей кожного вихованця.
Центральною ланкою навчального процесу є самостійна освітня діяльність вихованців, а не пасивне оволодіння знаннями. При цьому важливу роль відіграє не тільки оволодіння знаннями, але і застосування цих знань на практиці (тісний зв'язок навчання з життям, що припускає чітке усвідомлення, де і яким чином отримані знання можуть бути використані на практиці).
Основними методами модернізації екологічної освіти для сталого розвитку є:
- визначення та формування ціннісних орієнтацій вихованців в освітньому процесі;
- формування освітніх компетенцій для сталого розвитку;
- формування науково-практичних компетенцій вихованців в напрямку екологічного моніторингу міського середовища;
- формування практичних компетенцій вихованців задля ресурсо- та енергозбереження.
Визначення та формування ціннісних орієнтацій вихованців в освітньому процесі відбувається впродовж всього навчально-виховного процесу для дослідження відношення, думок та цінностей вихованців. Для «з'ясування цінностей» використовуються наступні вправи «Неповні пропозиції», «Рейтинг», «Зміна кола», «Точки на лінії», «Чотири кути», «Гарячий стілець», «Чотири погляди на майбутнє», а також такі форми як «Гра-форум», «Рольова гра», «Метод ситуацій», «Дебати, дискусії та рішення проблем», «Сюжетна лінія». З’ясування цінностей дає можливість зрозуміти, які насправді думки та відношення вихованців щодо певної теми чи проблеми, їх пріоритети та позицію, та як їх можна змінити або розвинути, як виробити нові погляди і донести їх до інших. Під час визначення ціннісних орієнтацій акцент робиться на процес і конкретного вихованця.
Формування освітніх компетенцій для реалізації ідей сталого розвитку відбувалється через опанування вихованцями навчальної програми «Екологія Рівного та сталий розвиток», яку розробила Куроченко І.І. Навчальна програма відображає введення проблематики сталого розвитку суспільства на прикладі певного регіону (міста Рівного), тобто регіональний компонент став змістом загальної освіти, в тому числі екологічної. У синтезі історико-краєзнавчих та екологічних знань складається уявлення про спільний розвиток людини і природи м. Рівного, формується громадянська і патріотична позиція вихованців. Складний комплекс демографічних, економічних, природоохоронних проблем усвідомлюється вихованцями на реальному, доступному і зрозумілому їм краєзнавчому (регіональному) матеріалі, на прикладі знайомих їм культурно-історичних і природних особливостей.
Дана навчальна програма дає можливість отримати знання із урбоекології та переосмислити світоглядні, культурні орієнтири вихованців, а також сприяє: ознайомленню вихованців з поняттями та знаннями щодо сталого розвитку, як визнаної стратегії розвитку цивілізації; ознайомленню із соціально-політичними та економічними факторами міст на прикладі Рівного; формуванню знань вихованців про проблеми міста, ресурси і розвиток міста, антропогенний вплив на навколишнє середовище; оволодінню знаннями та навичками для проведення моніторингових досліджень навколишнього середовища; стимулюванню аналітичного, творчого та критичного мислення; формуванню вміння виявляти причинно-наслідкові зв'язки екологічних порушень в місті; набуттю навичок практичної діяльності задля покращення довкілля та сталого розвитку; формуванню системи ціннісних орієнтирів.
Під час викладання навчальної програми екологічна освіта розглядається як засіб реалізації державної політики (переорієнтація соціуму на екологічне мислення, на сприйняття дійсності як інтегрованого цілого в поняттях єдності і взаємопов'язаності, а також грамотне рішення екологічних проблем на принципах сталого розвитку). Теоретичний курс програми тісно пов'язаний з науково-практичною діяльністю (екологічний моніторинг), що сприяє посиленню світоглядного компоненту, розвитку системності, комплексності навчально-дослідницької діяльності вихованців.
Використання сучасних педагогічних технологій дає можливість вихованцям осмислити і систематизувати раніше отриманий досвід і знання, сформувати нові знання і застосувати їх на практиці для реалізації ідей сталого розвитку. Крім цього, сукупність прийомів і методів, що використовуються в процесі реалізації досвіду, створюють умови для розвитку комунікативних навичок (вміння чути і слухати один одного, здатність стати на точку зору партнера або схилити співрозмовника до своєї точки зору, бути контактним у різних соціальних ситуаціях, працювати в команді для досягнення загального результату), здатності адекватної самооцінки і рефлексії освітньої діяльності. Найчастіше під час занять використовуються наступні інтерактивні форми навчання: моделювання соціально-екологічних ситуацій, круглий стіл, дискусія, комунікаційні, імітаційні, рольові, ділові та організаційно-діяльнісні ігри.
Формування науково-практичних компетенцій вихованців в напрямку екологічного моніторингу міського та приміського середовища відбувається через навчально-дослідницьку, науково-дослідницьку та пошуково-дослідницьку діяльність, яка реалізовується під час «Екологічного практикуму» навчальної програми «Екологія Рівного та сталий розвиток». Така діяльність дає можливість безпосереднього спілкування з природою, набуття навичок наукового експерименту, пробуджується інтерес до вивчення та пізнання конкретних екологічних ситуацій, їх аналізу та пошуку рішення проблеми, набувається досвід співробітництва для досягнення гідної мети.
В рамках «Екологічного практикуму» діяльність вихованців направлена на дослідження екологічного стану окремих ключових ділянок та екологічних систем міського середовища за кількісними та якісними оцінками показників. Такі дослідження направлені на визначення якості природних вод р. Устя; визначення якості повітря за допомогою природних індикаторів – лишайників; визначення радіоактивного забруднення повітря в міській та приміській зонах; визначення складу та властивостей ґрунтів; визначення рекреаційної дигресії лісопаркових та паркових угруповань; дослідження екологічного каркасу міста тощо.
Реалізація змісту програми «Екологія Рівного та сталий розвиток» сприяє:
– поглибленню загальних та набуттю спеціальних знань вихованцями про предмет навчально-дослідницької діяльності (про річку, урбоекосистему); про методи пошуку та обґрунтування закономірних зв’язків і відношень; про фактори, явища або процеси, що експериментально спостерігаються чи аналізуються; включенню елементів наукового пошуку в процес вивчення окремих тем, розділів навчальних програм; виконанню вихованцями індивідуальних завдань дослідницького характеру; залученню вихованців до участі у обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах учнівських дослідницьких робіт; поєднанню колективних та індивідуальних форм навчальної та дослідницької діяльності (дослідницькі експедиції із дослідження окремих компонентів навколишнього природного середовища м. рівного та Рівненської області); залученню вихованців до підготовки індивідуальних пошуково-дослідницьких робіт та участі у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах.
Куроченко І.І. спільно із Рисковою В.Г. розроблено екологічні проекти «Велика вода малої річки» із оцінки екологічного стану малих річок Рівненської області, «Раритети Рівненщини» із виявлення та дослідження раритетних видів рослин на території області , «Зелені сторінки Червоної книги» із дослідження червонокнижних видів рослин. Проведено експедиції із дослідження малих річок Устя, Стави, Стубелка, Піщанка, Кустинка.
Науково-дослідницька діяльність виступає потужним стимулятором навчально-пізнавальної та творчої активності вихованців.
Формування практичних компетенцій вихованців задля ресурсо- та енергозбереження відбувається через розроблену Куроченко І.І. у співавторстві з Рисковою В.Г.навчальну програму «Соціально-екологічна діяльність». Дана програма передбачає надання вихованцям компетенцій, необхідних для розробки та реалізації соціально-екологічних проектів із впровадження технологій сталого розвитку на муніципальному рівні.
Програма спрямована на формування активної громадської позиції учнівської молоді. В програмі розглядаються питання про роль громадськості в охороні навколишнього середовища, правову базу громадської екологічної діяльності, форми взаємодії громадськості з владними структурами та основні засоби впливу громадськості на прийняття рішень щодо соціально-екологічного розвитку міста, регіону та країни. Особлива увага приділяється теорії та практиці проектної діяльності, де розглядаються основні складові та менеджмент проекту, пошук фінансування та партнерів, робота із громадою та ЗМІ.
Навчальна програма «Соціально-екологічна діяльність» передбачає широке впровадження інтерактивних форм навчання: мозковий штурм, дебати, круглий стіл, дискусія, рольові, ділові та організаційно-діяльнісні ігри, через які відбувається ефективне опрацювання теоретичного матеріалу, формування особистого ставлення до соціально-екологічних проблем та становленню активної громадської позиції.
Під час реалізації змісту програми активно використовується проектна технологія, направлена на: вирішення конкретної проблеми; формування системи, яка б впливала в регіоні; зниження негативного впливу екологічно небезпечних об'єктів на здоров'я населення; привертання уваги до проблеми та екологічного руху в цілому зі сторони преси та громадськості; зміну системи цінностей населення; моделювання альтернативних взаємовідносин; пропаганда альтернативного способу життя; індивідуальну та колективну самореалізацію. Навчальна програма сприяла набуттю вихованцями навичок із розробки та реалізації проектів (визначення мети, завдань та методів реалізації проекту; засоби реалізації проекту; етапи проекту; загальні критерії оцінки проекту); становленню у вихованців досвіду самостійного та колективного пошуку нових знань і використання їх в реальних умовах; формуванню готовності особистості до ефективного розв'язання власних життєвих проблем, зокрема і проблем довкілля та формуванню особистості як повноцінного та активного члена суспільства.
Впродовж 2010-2015 рр. Куроченко І.І. було розроблено та спільно з вихованцями Екологічного центру реалізовано соціально-екологічні проекти: «Просвітницький тур «Сміття – ресурс!» із впровадження в окремих навчальних закладах м. Рівного шкільних програм роздільного збору паперу та картону; «Об’єднаймо зусилля задля збереження та відтворення дубів Європи» із інвентаризації вікових дубів на території Рівненської області, привертання уваги до необхідності збереження вікових дерев та ведення сталого лісового господарства; «Зелена латка на сірому місті» із розбудови зеленого простору м. Рівного; «Зелене світло велосипедному руху» із пропаганди велосипедного руху серед учнів та облаштування велосипедних стоянок; «Енергозбереження плюс!» із пропаганди раціонального збереження енергії в побуті та впровадження енергозберігаючих технологій; «Молодь за збереження клімату!» із підтримки міжнародних ініціатив в напрямку протидії змінам клімату; «Старі дерева нашого міста» із інвентаризації, оцінки життєвої здатності та облаштування інформаційними таблицями вікових дерев на території м. Рівного; «Соціальна інтеграція та розвиток відповідальності учнівської громади міста задля збереження клімату та сталого розвитку» із популяризації та практичного впровадження ідей сталого розвитку у школах міста.
Соціально-екологічні проекти, розроблені в контексті проблемної теми, являють собою цілеспрямовану, соціально значущу, педагогічно доцільну, практично реалізовану інноваційну діяльність педагога та вихованців щодо впровадження технологій сталого розвитку. Вони передбачають: комплексне дослідження, вивчення вихованцями певних проблем, пов’язаних із навколишнім природним середовищем; реалізацію задуму протягом певного проміжку часу через поєднання різних видів діяльності.
З метою залучення більшої кількості учнів міста до екологічної освіти та освіти для сталого розвитку, на базі Екологічного центру було створено тренінг-центр, в якому займаються учні 6-7 класів за розробленою Куроченко І.І. програмою курсу «Раціональне природокористування та ресурсозбереження». В основу курсу покладені навчальні заняття навчально-методичного посібника «Технології екологічної освіти в позашкільному закладі», розробленого Куроченко І.І. у співавторстві з Рисковою В.Г. Даний посібник представляє інноваційні методи та форми екологічної освіти та направлений на ознайомлення із методами раціонального використання природних ресурсів; засвоєння учнями знань про виникнення надзвичайних екологічних ситуацій, пов’язаних із людською діяльність, які ведуть до погіршення стану більшості екосистем біосфери. Основна увага приділяється виявленню причин впливу та пошуку компенсаційних заходів задля покращення довкілля та сталого розвитку; питанням раціонального використання природних ресурсів Землі й ресурсозбереження в аспекті збереження екосистем.
Використання посібника під час занять в тренінг-центрі сприяє: формуванню знань в учнів про сучасні проблеми екології, раціональне використання природних ресурсів; розвитку відчуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища; формуванню знань та вмінь аналітичного характеру; розвитку навичок соціальної діяльності у розв'язанні екологічних проблем на місцевому рівні. Опанування кожної теми посібника передбачає використання активних групових та індивідуальних форм навчання, а саме: аналітичних та інтерактивних вправ; рольових, ситуативних, організаційно-діяльнісних та сюжетно-рольових ігор. Навчально-методичний посібник «Технології екологічної освіти та виховання в позашкільному закладі» рекомендований для використання при роботі з учнями середнього та старшого шкільного віку в екологічних гуртках, секціях, факультативах, які діють в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах.
Розглянуті методи модернізації екологічної освіти для сталого розвитку створюють умови для усвідомлення вихованцями Екологічного цетру їх біосоціальної природи та особливої ролі їх в еволюційному процесі, визначення пріоритетності сталого розвитку над економічним зростанням, прийняття сталого розвитоку як базової одиниці інтеграції суспільства.
Підводячи підсумок, можна сказати, що обрана тема є дуже актуальною. Куроченко Ірина Іванівна зробила вагомий внесок у розробку нових методичних матеріалів та їх апробацію, що сприяло створенню умови для впровадження освіти для сталого розвитку на базі Екологічного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді.
Куроченко І.І. активно передавала власний досвід під час проведення:
– міського семінару-практикуму «Технології екологічної освіти в контексті сталого розвитку» для вчителів ЗНЗ міста –2011р. – організатор та ведуча;
– творчих лабораторій «Управління молодіжними соціально-екологічними проектами» і «Соціальна інтеграція» під час проведення Міжнародного форуму позашкільників «Актуальні зустрічі» – січень 2010 р.;
– творчої лабораторії в рамках Всеукраїнського дня «Позашкілля» – 2012 р.;
– семінару-практикуму «Інноваційні підходи в організації роботи шкільного гуртка туристсько-краєзнавчого та еколого-натуралістичного напряму» – 2013р.
– міського семінару-практикуму «Освіта для змін: екологія Рівного та сталий розвиток» – грудень 2013 р. – організатор та ведуча;
– міського семінару-практикуму «Освіта для змін: впровадження освіти для сталого розвитку у шкільне середовище» – грудень 2014 р. – організатор та ведуча;
– міського семінару-практикуму «Освіта для змін: практичне ресурсозбереження» – грудень 2015 р. – організатор та ведуча.
Куроченко І.І. виступала із доповідями на:
– обласній конференції «Освіта для сталого розвитку» (м. Рівне) –2013 р.
– обласній науково-практичній конференції «Модернізація природничої освіти в умовах сталого розвитку інформаційного суспільства» (РОІППО, м. Рівне) – 2013 р.;
– всеукраїнському науково-практичному форумі «Стратегія розвитку екологічної освіти в Україні» (м. Київ) – 2012 р.;
– всеукраїнському форумі «Екологізація освіти – імператив освіти для сталого розвитку» (м. Суми) – 2013 р.;
– всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування духовно-моральних цінностей особистості в умовах реалізації нової моделі школи екологічної культури»(РОІППО, м. Рівне) – 2014 р.;
– міжнародній конференції «Природа Полісся: дослідження та охорона» (м. Сарни, Рівненський природний заповідник) – 2014 р.;
– міжнародному форумі «Екологічна політика: між кризами та реформами» (м. Київ) – 2015 р.;
– круглому столі «Екологічні проблеми Рівненської області та шляхи їх розв’язання» (м. Рівне) – 2015 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар